Літературно-мистецька акція, ніч у бібліотеці – “Мистецьке безсоння”. Наживо

Наживо Літературно-мистецька акція, ніч у бібліотеці – “Мистецьке безсоння”.

Опубліковано Золочів. нет 4 серпня 2017 р.

 

 

За матеріалами Золочів.нет

 

 

СОН

Я так і знала – цей світ несправжній!
Він нас поглинув, у нас живе.
І мрії наші такі відважні,
тому що серце – таки живе.
Хоч сон глибокий – не добудитись,
не докричатися – і нехай…
Ми один одному будем снитись!
Ти тільки серця не вимикай.
Ще зовсім трішки, а там – світанок.
В мені вже пісня його звучить…
Цей сон розтане і згоїть рани
любові музика. Відболить
і ми прокинемось, як раніше.
Як прокидалися сотні раз…
Бо є щось краще, щось важливіше
того, що може вмістити час,
того, що може збагнути розум,
такий упевнений у собі…
Цей сон розтане, піде із грозами…
Усе – для тебе.
Усе – в тобі.

 

 

Я БОЮСЯ ТЕБЕ…

Я боюся тебе…
Моє серце тобою повне.
Я шукаю причини, яких не існує більше…
Ти приходиш до мене,
неначе весняна повінь
і не можу сховатися,
навіть, у власних віршах…

Я не можу тікати,
хоч у мене є право вибору.
Ти стаєш мені люстром
і знову мороз по шкірі…
Зізнаюся собі –
я боюся до тебе звикнути…
І звикаю таки,
І ще більше у тебе вірю.

Я не можу мовчати –
ти знахідка надважлива…
Підкоряю тебе,
хоч сама вже давно підкорена.
Розумію сама, що здатна тепер на диво.
Я боюся тебе –
Це вперше в моїй історії…

 

 

 

 

“Надихаюсь тобою…”

Надихаюсь тобою, неначе при першій зустрічі
І не можу надихатись, так, мов бракує кисню.
Ти ідеш і наповнюєш сонцем самотні вулиці,
Бо коли ти не поруч – без тебе тут надто тісно.
 
Озираюсь услід, бо як вперше не можу стриматись –
Відправляю подумки цей повітряний поцілунок.
Ти єдиний такий…  І хочеться вголос крикнути:
Дякую Тобі, Господи, за сонячний цей дарунок!

 

 

 

 

 

ВИБРАНІ

Ми всі один одному – вибрані.
Хтось більше комусь, хтось менше.
У дивні суцвіття зібрані –
Ні останніх тобі, ні перших.
Ми схожі, до втрати пам’яті.
Звичайно, так значно легше
Вчитися разом плавати
У вимірі власних звершень.
Ми, наче з колиски вирвані,
Розвіяні теплим вітром…
Навчаємось бути сильними,
Шукати у всьому світла.
Ми всі один одному – вибрані.
Хтось більше комусь, хтось менше.
Павутинкою долі з’єднані,
Щоб кожен себе довершив.

 

 

 

“О, не шукайте кари ворогам!..”

 


О, не шукайте кари ворогам!
  Вони самі себе вже покарали
  Тим, що свідомо проти правди стали,
  Німі раби своїх душевних драм…
  Тож, не бажайте кари ворогам.
 
Життя таке - воно віддасть усе,
  Воно собі ні крихти не залишить.
  Тут кожен сам своє майбутнє пише.
  Земля ще не одного потрясе…
  Колись віддасться кожному і все.

 

 

МАСКА

У кожного власна маска.

Без неї тепер ніяк, –

Серцю потрібна ласка,

Добрий і світлий знак.

 

Серцю потрібні мрії

Чисті, як небеса

І непорушна віра –

Віра у чудеса.

 

Серце жадає правди –

До неї воно зове.

Серцю потрібна радість,

Якою душа живе.

 

Серце сміятись хоче,

Літати як вільний птах…

Надією сяють очі,

Що зникне печаль і страх,

 

Минеться епоха фальші,

Минуться образи й біль.

І маску з обличчя знявши,

Всміхнемось самі собі.

 

 

РАНКОВЕ НАЛАШТУВАННЯ

Нехай мені сьогодні пощастить!

Нехай мені сьогодні стане сили

Прожити повноцінно кожну мить.

Підняти серце з попелу і пилу,

Аби життя, що у мені тече

Цвіло невпинно, повне благодаті.

Щоб не здригалось од журби плече

У цьому, Богом даному нам, святі.

 

“Життя не відкладається на потім…”

Життя не відкладається на потім,

Як час, не повертається назад.

І доки ти не зрозумієш хто ти –

Залишишся рабом своєї плоті,

Німим рабом чужих світів і правд.

 

АНОНС: “Музика серця”

Зробіть собі та рідним людям подарунок – прийдіть на вечір романсу і поезії “Музика серця”, який відбудеться 15.02.2013 р. о 18.00 у ресторані “Равелін” м. Золочів.

Неповторна музика та ліричне поетичне слово, запашна кава і приємне спілкування залишать ніжний спомин у ваших серцях.

Вхід за запрошеннями.